Індиґо

Неймовірна палітра синього кольору від небесної блакиті до синьої прозорости місячної ночі і містичної «синяви вічности», над створенням яких з року в рік, денно і нощно, протягом півсторіччя трудиться учений-хімік, аби щороку на конкурсі блакиті дарувати людям інший відтінок лазурної барви чи синяви у безкінечності пошуку відповідей на численні запити існування роду людського – це те тло, на якому розгортаються події роману «Індиґо». Хитромудрими поєднаннями концептів добра/краси в одвічному протистоянні злу у захоплюючому сюжеті роману-настанови Жерара де Кортанза розкривається найголовніша потреба людини – відчути себе потрібним, визнаним, серед рівних духом, шануючи мудрість, накопичену попередніми цивілізаціями. Блакитна кров як ознака найвищої шляхетности обранців долі, чистота помислів, яку вони втілюють у життя, діти-індиґо, що народжуються зі знанням усього сущого, потреба житии заради величі любови і краси, шануючи природну гармонію нашої блакитної планети, – усі ці теми майстерно переплелися у чарівному полотні багаторівневого роману «Індиґо». З французької переклала Галина Чернієнко